«Через кожні три кроки — маленький храм, через кожні п'ять — великий».

Тайванцю не треба довго шукати дорогу до храму. Він знає справедливість тайванського прислів'я: «Через кожні три кроки — маленький храм, через кожні п'ять — великий». За офіційними підрахунками, на Тайвані функціонує понад 12 тисяч храмів

Численні храми — духовні опори різноманітного й повнокровного релігійного життя Тайваню. Воно увібрало в себе всю повноту і плюралізм релігійних традицій Китаю — з давніх-давен і до наших днів. Водночас багатоголосся вірувань в другій половині XX століття  поступово поєднувалися в «трьох цзяо в одному», тобто започаткувалося мирне духовне співіснування цзяо- вчень трьох великих китайських провісників — Конфуція, Лао-изи і Будди.

  Найголовніша риса релігійного життя Тайваню, яку ми з усією прихильністю відзначили, — це його універсальність, віротерпимість, непідробна взаємоповага культів і конфесій. Приклад духовного єднання релігійної поліфонічності простий, але який красномовний: і буддистські, і лаоські ченці охоче виконують культові відправи у будь-якому храмі з будь-яким представництвом божеств. Віруючий не ділить богів на «своїх» і «чужих», він поклоняється Істині, Добру і Милосердю.

У той же час не можна не помітити, не відзначити найбільші релігійні течії Тайваню. Найчисельніша конфесія буддистська: понад п'ять мільйонів віруючих. Буддизм прийшов на острів разом з китайським переселенням у XVII сторіччі. Сьогодні десятки тисяч тайванців є членами філіалів багаточисленної Буддистської асоціації Китаю, на острові функціонують близько двох десятків буддистських навчальних закладів. Менша культова течія — даосизм, належати до якого вважається ознакою релігійної елітарності. Дух даосизму оберігають і зміцнюють кілька релігійних шкіл, серед них дві найвідоміші: «Шанцін» («Вища чистота») і «Таньші» («Небесні учителі»). Конфуціанство — вища цінність китайської культурної етичної традиції. Конфуціанство покликано синтезувати всю мудрість вчень і вірувань, охороняти всю сукупність цінностей китайського суспільного пантеону, бути народним вченням для народу. Недаремно ж у Китаї відзначають День учителя у день народження Конфуція.

Природно, що релігійний культ з Територія найбільшою силою і красою суспільного життя виявляється в урочистому храмовому обряді. В той же час діяльність китайських храмів зовсім не зарегламентована фанатичним поклонінням вічним божествам. Навпаки. Перші, другі ворота храму, його осяяний небесним світлом вівтар широко відкриті всім виявам людського співжиття — від хвилюючих суспільних проблем і потреб до емоційного стану простої людини.

Вже з порога храму віруючі зустрічаються не лише з богом, а й з людьми: своїми ровесниками, знайомими, однодумцями й опонентами. На площі перед храмом можна подивитись лялькову виставу, класичну китайську драму, на території храму пограти з друзями в шахи, провести годину дозвілля за чашкою чаю.

  Храм цінує і поклоніння божествам, і ось таку просту і щиру людську любов до життя. «Храми відіграють важливу роль у житті китайського суспільства,— запам'яталися слова завідуючої відділом громадських заходів в адміністрації тайбейського храму Сінтяньгун Лю Жуй-е. — Більшість китайців, зіткнувшись з особистими проблемами, підуть скоріше до храму, аніж до психолога. Практично всі, незалежно від віку, статі і роду занять, відвідують храми — не тільки люди старшого віку або схильні до вірувань. Багато з тих, хто відвідує храм,— молоді, освічені й багаті. Людині властиво прагнути слави, благополуччя і здоров'я так само, як і часом почувати себе самотнім і немічним, — такою є людська природа. Люди йдуть до храму в надії одержати там силу духу».

Источник загранпаспорт киев.

Спонсор статьи: ремонт фотоаппаратов canon, курсы английского.





Главная | Готовые дипломные работы | Готовые курсовые работы | Технические дисциплины |
© DIPLOM-IQ.RU Все права защищены © 2007-2013

    Rambler's Top100     Союз образовательных
сайтов